Станіщук
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Станіщу́к | Станіщуки́ |
| Р. | Станіщука́ | Станіщукі́в |
| Д. | Станіщуко́ві Станіщуку́ |
Станіщука́м |
| З. | Станіщука́ | Станіщукі́в |
| Ор. | Станіщуко́м | Станіщука́ми |
| М. | Станіщуко́ві Станіщукі́ |
Станіщука́х |
| Кл. | Станіщуку́ | Станіщуки́ |
Ста-ні-щу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Станіщ-; суфікс: -ук.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |