Сопільник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Сопі́льник | Сопільники |
Р. | Сопільника | Сопільників |
Д. | Сопільникові Сопільнику |
Сопільникам |
З. | Сопільника | Сопільників |
Ор. | Сопільником | Сопільниками |
М. | Сопі́льникові, Сопі́льнику | Сопі́льниках |
Кл. | Сопільнику | Сопі́льники |
Со-пі́ль-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Сопіль-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |