Семичів
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Семич́ів | — |
Р. | Семи́чева | — |
Д. | Семи́чеву | — |
З. | Семич́ів | — |
Ор. | Семи́чевом | — |
М. | на/у Семи́чеві | — |
Кл. | Семи́чеве* | — |
Се-ми́-чів
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Семич-; суфікс: -ів.
Вимова ред.
- МФА : [seˈmɪt͡ʃʲiu̯] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- див. Сенечів. ◆ На захід [від Вишкова] відходить дорога до сусіднього села — Сенечів (Семичів). Шаблон:ВП
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |