Руднік
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Ру́днік | Рудніки |
Р. | Рудніка | Рудніків |
Д. | Руднікові Рудніку |
Руднікам |
З. | Рудніка | Рудніків |
Ор. | Рудніком | Рудніками |
М. | Ру́днікові, Ру́дніку | Ру́дніках |
Кл. | Рудніку | Ру́дніки |
Ру́д-нік
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Рудн-; суфікс: -ік.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |