Пономарів

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Пономарі́в	Пономаре́ви
Р.	Пономаре́ва	Пономаре́вів
Д.	Пономаре́вові, Пономаре́ву	Пономаре́вам
З.	Пономаре́ва	Пономаре́вів
Ор.	Пономаре́вом	Пономаре́вами
М.	Пономаре́вові, Пономаре́ві	Пономаре́вах
Кл.	Пономаре́ве	Пономаре́ви

По-но-ма-рі́в

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Пономар-; суфікс: -ів.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Ponomariv (en) Російськаru: Пономарив (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: Пономарів