Подоння
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Подо́ння | — |
Р. | Подо́ння | — |
Д. | Подо́нню | — |
З. | Подо́ння | — |
Ор. | Подо́нням | — |
М. | Подо́нні Подо́нню |
— |
Кл. | Подо́ння | — |
По-до́н-ня
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Префікс: По-; корінь: -дон-; суфікс: -н; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- істор., геогр. назва районів Східної Слобожанщини, що знаходяться по берегах Дону в межах сучасної Воронезької області Росії. [▲ 1] ◆ Небіжчик був сином священика з Острогозького повіту на нашому Подонню (Вороніжчина), тій частині Слобідської України, яка під час адміністративної реформи відійшла до російських губерній. Джерело — Українські вісті, №53 (205), рік IV, 30.06.1948.
- Подоння (УНР) [▲ 2]
- одна з назв Області Війська Донського (ареалу розселення донського козацтва) і басейну річки Дон [▲ 3]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |