Митий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Ми́тий | Ми́ті |
Р. | Ми́того | Ми́тих |
Д. | Ми́тому | Ми́тим |
З. | Ми́того | Ми́тих |
Ор. | Ми́тим | Ми́тими |
М. | Ми́тому | Ми́тих |
Кл. | Ми́тий | Ми́ті |
Ми́-тий
Іменник, істота, чоловічий рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Мит-; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА : [ˈmɪtei̯] (одн.), [ˈmɪtʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |