Мартинюк
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Мартиню́к | Мартинюки́ |
| Р. | Мартинюка́ | Мартинюкі́в |
| Д. | Мартинюко́ві Мартинюку́ |
Мартинюка́м |
| З. | Мартинюка́ | Мартинюкі́в |
| Ор. | Мартинюко́м | Мартинюка́ми |
| М. | Мартинюко́ві Мартинюкі́ |
Мартинюка́х |
| Кл. | Мартинюку́ | Мартинюки́ |
Мар-ти-ню́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Мартин-; суфікс: -юк.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |