Мартинець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Мартине́ць | Мартинці́ |
| Р. | Мартинця́ | Мартинці́в |
| Д. | Мартинце́ві Мартинцю́ |
Мартинця́м |
| З. | Мартине́ць | Мартинці́ |
| Ор. | Мартинце́м | Мартинця́ми |
| М. | Мартинці́ Мартинця́ |
Мартинця́х |
| Кл. | Мартинцю́* | Мартинці́* |
Мар-ти-не́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Мартин-; суфікс: -ець.
Жін. прізвище — незмінне.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |