Лейб’юк

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Лейб’ю́к	Лейб’юки́
Р.	Лейб’юка́	Лейб’юкі́в
Д.	Лейб’юко́ві Лейб’юку́	Лейб’юка́м
З.	Лейб’юка́	Лейб’юкі́в
Ор.	Лейб’юко́м	Лейб’юка́ми
М.	Лейб’юко́ві Лейб’юкі́	Лейб’юка́х
Кл.	Лейб’юку́	Лейб’юки́

Лейб’-ю́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Лейб’-; суфікс: -юк.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Leybiuk (en) Російськаru: Лейбьюк (ru) чол.