Кінник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Кі́нник | Кінники |
Р. | Кінника | Кінників |
Д. | Кінникові Кіннику |
Кінникам |
З. | Кінника | Кінників |
Ор. | Кінником | Кінниками |
М. | Кі́нникові, Кі́ннику | Кі́нниках |
Кл. | Кіннику | Кі́нники |
Кі́н-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Кін-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА : [ˈkʲinːek] (одн.), [ˈkʲinːeke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |