Коновець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Конове́ць	Коновці́
Р.	Коновця́	Коновці́в
Д.	Коновце́ві Коновцю́	Коновця́м
З.	Конове́ць	Коновці́
Ор.	Коновце́м	Коновця́ми
М.	Коновці́ Коновця́	Коновця́х
Кл.	Коновцю́*	Коновці́*

Ко-но-ве́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Конов-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Konovets' (en) Російськаru: Коновец (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: Коновець