Комісарчук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Комісарчу́к	Комісарчуки́
Р.	Комісарчука́	Комісарчукі́в
Д.	Комісарчуко́ві Комісарчуку́	Комісарчука́м
З.	Комісарчука́	Комісарчукі́в
Ор.	Комісарчуко́м	Комісарчука́ми
М.	Комісарчуко́ві Комісарчукі́	Комісарчука́х
Кл.	Комісарчуку́	Комісарчуки́

Ко-мі-сар-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Комісар-; суфікс: -чук.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Komisarchuk (en) Російськаru: Комисарчук (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: Комісарчук