Коломієць

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Коломі́єць	Коломі́йці
Р.	Коломі́йця	Коломі́йців
Д.	Коломі́йцю Коломі́йцеві	Коломі́йцям
З.	Коломі́йця	Коломі́йців
Ор.	Коломі́йцем	Коломі́йцями
М.	Коломі́йці Коломі́йцеві Коломі́йцю	Коломі́йцях
Кл.	Коломі́йцю	Коломі́йці

Ко-ло-мі́-єць

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Колом-; суфікси: -і-єць.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Kolomiyets' (en) Російськаru: Коломиец (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: Коломієць