Діяконюк
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Діяконю́к | Діяконюки́ |
Р. | Діяконюка́ | Діяконюкі́в |
Д. | Діяконюко́ві Діяконюку́ |
Діяконюка́м |
З. | Діяконюка́ | Діяконюкі́в |
Ор. | Діяконюко́м | Діяконюка́ми |
М. | Діяконюко́ві Діяконюкі́ |
Діяконюка́х |
Кл. | Діяконюку́ | Діяконюки́ |
Ді-я-ко-ню́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Діякон-; суфікс: -юк.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|