Дідуник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Діду́ник | Діду́ники |
Р. | Діду́ника | Діду́ників |
Д. | Діду́никові Діду́нику |
Діду́никам |
З. | Діду́ника | Діду́ників |
Ор. | Діду́ником | Діду́никами |
М. | Діду́никові, Діду́нику | Діду́никах |
Кл. | Діду́нику | Діду́ники |
Ді-ду́-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Дідун-; суфікс: -ик.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|