Дзвінник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Дзві́нник | Дзвінники |
| Р. | Дзвінника | Дзвінників |
| Д. | Дзвінникові Дзвіннику |
Дзвінникам |
| З. | Дзвінника | Дзвінників |
| Ор. | Дзвінником | Дзвінниками |
| М. | Дзві́нникові, Дзві́ннику | Дзві́нниках |
| Кл. | Дзвіннику | Дзві́нники |
Дзві́-нник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Дзвін-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |