Деонізій
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Деоні́зій | Деоні́зії |
Р. | Деоні́зія | Деоні́зіїв |
Д. | Деоні́зієві Деоні́зію |
Деоні́зіям |
З. | Деоні́зія | Деоні́зіїв |
Ор. | Деоні́зієм | Деоні́зіями |
М. | Деоні́зії Деоні́зієві Деоні́зію |
Деоні́зіях |
Кл. | Деоні́зію* | Деоні́зії* |
Де-о-ні́-зій
Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 7a.
Корінь: -Деонізій-.
Вимова ред.
- МФА : [deoˈnʲizʲii̯] (одн.), [deoˈnʲizʲiji] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- українське чоловіче ім’я. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |