Вікарчук
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Вікарчу́к | Вікарчуки́ |
| Р. | Вікарчука́ | Вікарчукі́в |
| Д. | Вікарчуко́ві Вікарчуку́ |
Вікарчука́м |
| З. | Вікарчука́ | Вікарчукі́в |
| Ор. | Вікарчуко́м | Вікарчука́ми |
| М. | Вікарчуко́ві Вікарчукі́ |
Вікарчука́х |
| Кл. | Вікарчуку́ | Вікарчуки́ |
Ві-кар-чу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Вікар-; суфікс: -чук.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |