Більчак

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Більча́к	Більчаки́
Р.	Більчака́	Більчакі́в
Д.	Більчако́ві Більчаку́	Більчака́м
З.	Більчака́	Більчакі́в
Ор.	Більчако́м	Більчака́ми
М.	Більчако́ві Більчакі́	Більчака́х
Кл.	Більчаку́	Більчаки́

Біль-ча́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Біль-; суфікс: -чак.

Вимова

• МФА : [bʲilʲˈt͡ʃɑk] (одн.), [bʲilʲt͡ʃɐˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Bil'chak (en) Російськаru: Бильчак (ru) чол.