Бідюк

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Бідю́к	Бідюки́
Р.	Бідюка́	Бідюкі́в
Д.	Бідюко́ві Бідюку́	Бідюка́м
З.	Бідюка́	Бідюкі́в
Ор.	Бідюко́м	Бідюка́ми
М.	Бідюко́ві Бідюкі́	Бідюка́х
Кл.	Бідюку́	Бідюки́

Бі-дю́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Бід-; суфікс: -юк.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Bidiuk (en) Російськаru: Бидюк (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: Бідюк