Брикулець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Брикуле́ць | Брикульці́ |
| Р. | Брикульця́ | Брикульці́в |
| Д. | Брикульце́ві Брикульцю́ |
Брикульця́м |
| З. | Брикуле́ць | Брикульці́ |
| Ор. | Брикульце́м | Брикульця́ми |
| М. | Брикульці́ Брикульця́ |
Брикульця́х |
| Кл. | Брикульцю́* | Брикульці́* |
Бри-ку-ле́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Брикул-; суфікс: -ець.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |
| |