Антонець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Антоне́ць	Антонці́
Р.	Антонця́	Антонці́в
Д.	Антонце́ві Антонцю́	Антонця́м
З.	Антонця́	Антонці́в
Ор.	Антонце́м	Антонця́ми
М.	Антонце́ві Антонцю́	Антонця́х
Кл.	Антонцю́	Антонці́

Ан-то-не́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Антон-; суфікс: -ець.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Антонец (ru) чол.