Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	іскроме́тний	іскроме́тна	іскроме́тне	іскроме́тні
Р.	іскроме́тного	іскроме́тної	іскроме́тного	іскроме́тних
Д.	іскроме́тному	іскроме́тній	іскроме́тному	іскроме́тним
З.	іскроме́тного (іcт.) іскроме́тний (неіст.)	іскроме́тну	іскроме́тне	іскроме́тних (іст.) іскроме́тні (неіст.)
О.	іскроме́тним	іскроме́тною	іскроме́тним	іскроме́тними
М.	іскроме́тнім іскроме́тному	іскроме́тній	іскроме́тнім іскроме́тному	іскроме́тних

іс-кро-ме́т-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -іскр-; інтерфікс: -о-; корінь: -мет-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

який викидає іскри, іскриться ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
яскравий, виразистий ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Знавець побуту й народної мови, вона [Маруся Вольвачівна] створила картини народного життя, пройняті іскрометним гумором, а часом і глибоким ліризмом Іван Лисенко

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: искромётный ^(ru)

Список перекладів
Російська_ru: искромётный ^(ru)

іскрометний