Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. ізольо́ваний ізольо́ване ізольо́вана ізольо́вані
Р. ізольо́ваного ізольо́ваного ізольо́ваної ізольо́ваних
Д. ізольо́ваному ізольо́ваному ізольо́ваній ізольо́ваним
З. (іст./неіст.) ізольо́ваного
ізольо́ваний
ізольо́ване ізольо́вану ізольо́ваних
ізольо́вані
О. ізольо́ваним ізольо́ваним ізольо́ваною ізольо́ваними
М. ізольо́ваному
ізольо́ванім
ізольо́ваному
ізольо́ванім
ізольо́ваній ізольо́ваних

і-зо-льо́-ва-ни·й

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Корінь: -ізол-; суфікси: -ов-ан-; закінчення: -ий

ВимоваРедагувати

    • МФА: [izɔ̝ˈlʲɔ̈wɑ̽nɪi̯]

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. Дієпр. пас. мин. ч. до ізолювати. ◆ Я особисто, з ряду причин, опинився серед письменників ізольованим. Олександр Довженко, «I», 1958 р. ◆ Усі електричні проводи в приміщеннях повинні… бути ізольованими захисною оболонкою. , «Столярно-будівельна справа», 1957 р. // ізольовано, безос. присудк. сл. ◆ Показати лабораторії категорично відмовився [Гальванеску], попередивши, що їх зовсім ізольовано в так званому лівому корпусі. Юрій Смолич, «I», 1958 р.
  2. у знач. прикм. Окремий, відокремлений. ◆ Усі тепер хочуть краще жити, всім заманулося ізольованих квартир. Михайло Чабанівський, «Стоїть явір…», 1959 р. ◆ З дослідів на ізольованому серці відомо, що дотик зондом до внутрішньої оболонки серця викликає скорочення серця. , «Фізіологічний журнал, VI, 2», 1960 р.

Усталені словосполучення, фразеологізмиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Похідне утворення від ізолювати, див.

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати