юридизувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | юридизу́ю | юридизува́в | юридизува́тиму | — |
| Ти | юридизу́єш | юридизува́в юридизува́ла | юридизува́тимеш | юридизу́й |
| Він Вона Воно |
юридизу́є | юридизува́в юридизува́ла юридизува́ло | юридизува́тиме | — |
| Ми | юридизу́єм(о) | юридизува́ли | юридизува́тимем(о) | юридизу́ймо |
| Ви | юридизу́єте | юридизува́ли | юридизу́йте | |
| Вони | юридизу́ють | юридизува́ли | юридизува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | юридизу́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | юридизува́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | юридизо́ваний | |||
| Безособова форма | юридизо́вано | |||
ю-ри-ди-зу-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -юрид-; суфікси: -из-ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [jʊredezʊu̯ɐte] (одн.), [] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- здійснювати юридизацію чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |