шпигувати
Українська
ред.
I ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | шпигу́ю | шпигува́в | шпигува́тиму | — |
Ти | шпигу́єш | шпигува́в шпигува́ла | шпигува́тимеш | шпигу́й |
Він Вона Воно |
шпигу́є | шпигува́в шпигува́ла шпигува́ло | шпигува́тиме | — |
Ми | шпигу́єм(о) | шпигува́ли | шпигува́тимем(о) | шпигу́ймо |
Ви | шпигу́єте | шпигува́ли | шпигу́йте | |
Вони | шпигу́ють | шпигува́ли | шпигува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | шпигу́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | шпигува́вши | |||
Безособова форма | шпиго́вано |
шпигувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — нашпигувати.
Корінь: -шпиг-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ʃpɪ̞ɦuˈwɑtɪ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: [шпиегува́ти]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- кул. начиняти шпиком, устромляючи його шматочками в спеціально зроблені надрізи [≈ 1][▲ 1] ◆ Баба Надя чаклувала над сковородами й каструлями, шпигувала кролів або зайців. П. А. Загребельний, «День для прийдешнього», 1963 р. [СУМ-11] ◆ Великі шматки м'яса (по 1—1,5 кг) шпигують кусковим салом і обсмажують. Заливне з тушкованого м’яса, рецепт [СУМ-11]
- перен., розм. настирливо, багато разів повчати когось, дорікати чим-небудь [≈ 2] * образно ◆ Страх, що зародився в його [Василевій] хисткій душі, шпигував і шпигував його: «А що ж ти зробив за останній час?» Семен Скляренко, «Карпати», 1954 р. [СУМ-11]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
начиняти шпиком | |
стежити за ким-небудь | |
Джерела ред.
шпигувати II ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | шпигу́ю | шпигува́в | шпигува́тиму | — |
Ти | шпигу́єш | шпигува́в шпигува́ла | шпигува́тимеш | шпигу́й |
Він Вона Воно |
шпигу́є | шпигува́в шпигува́ла шпигува́ло | шпигува́тиме | — |
Ми | шпигу́єм(о) | шпигува́ли | шпигува́тимем(о) | шпигу́ймо |
Ви | шпигу́єте | шпигува́ли | шпигу́йте | |
Вони | шпигу́ють | шпигува́ли | шпигува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | шпигу́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | шпигува́вши | |||
Безособова форма | шпиго́вано |
шпигувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -шпиг-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ʃpɪ̞ɦuˈwɑtɪ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: [шпиегува́ти]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- займатися шпигунством ◆ Ворог никає десь по нашій території, вже робить своє чорне діло, шпигує, вивідує, шкодить, убиває. П. А. Загребельний, «Шепіт», 1966 р. [СУМ-11]
- розм. стежити за ким-небудь [≈ 2] ◆ Свою розповідь він такі розпочав спогадами, як вісімнадцятирічним юнаком приїхав він учителювати в село на Полтавщині і як місцевий піп шпигував за молодим учителем. О. В. Донченко, «Золота медаль», 1953 р. [СУМ-11] ◆ — Куди мені треба, туди й ходив, а ти не шпигуй за мною, то краще буде! Захар Мороз, «У садку молодому», 1945 р. [СУМ-11] ◆ — Я не знала, щоб хто мав інтерес і охоту шпигувати мої кроки. І. Я. Франко, «Лель і Полель» / переклад І. В. Гданського, 1887 р. [СУМ-11]◆ Зелена велика жаба сиділа в рясці, зимно шпигувала Ксеню булькатим оком, раз по раз заслонюючи його білястою плівкою. Володимир Бабляк, «Вишневий сад», 1958—1962 рр. [СУМ-11]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
займатися шпигунством | |
стежити за ким-небудь | |