шитикувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | ши́тикую | ши́тикував | ши́тикуватиму | — |
| Ти | ши́тикуєш | ши́тикував ши́тикувала | ши́тикуватимеш | ши́тикуй |
| Він Вона Воно |
ши́тикує | ши́тикував ши́тикувала ши́тикувало | ши́тикуватиме | — |
| Ми | ши́тикуєм(о) | ши́тикували | ши́тикуватимем(о) | ши́тикуймо |
| Ви | ши́тикуєте | ши́тикували | ши́тикуйте | |
| Вони | ши́тикують | ши́тикували | ши́тикуватимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | ши́тикуючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | ши́тикувавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | ши́тиковаваний | |||
| Безособова форма | ши́тиковавано | |||
ши́-ти-ку-ва-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — одшитикувати.
Корінь: -шитик-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ʃetekʊˈu̯ɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал., зх.-поліс. карати когось за провину, наносячи удари шитиком. [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ши́тик «шкіряний пояс»; — очевидно, суфіксальне утворення, пов’язане з ши́ти
Переклад ред.
| Список перекладів | |