шайний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	шайни́й	шайна́	шайне́	шайні́
Р.	шайно́го	шайно́ї	шайно́го	шайни́х
Д.	шайно́му	шайні́й	шайно́му	шайни́м
З.	шайно́го шайний	шайну́	шайне́	шайни́х шайні́
О.	шайни́м	шайно́ю	шайни́м	шайни́ми
М.	шайно́му шайні́м	шайні́й	шайні́м шайно́му	шайни́х

шай-ни́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -шай-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [ʃɐi̯ˈnɪi̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. буйний, грізний, шальний. ◆ Вди­вив­ся в ню цілою ду­шею, а радість в его душі ка­ли­ною зацвіла, і вти­хо­ми­рив­ся дух его, як при­ро­да по шайній тучі, і зра­ду­ва­ло­ся сер­це в нім вельми, як ко­ли би яс­не ли­це сво­ей Оле­ни взрів… Маркіян Шашкевич, «Олена»

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів