ціркати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ці́ркаю	ці́ркав	ці́ркатиму	—
Ти	ці́ркаєш	ці́ркав ці́ркала	ці́ркатимеш	ці́ркай
Він Вона Воно	ці́ркає	ці́ркав ці́ркала ці́ркало	ці́ркатиме	—
Ми	ці́ркаєм(о)	ці́ркали	ці́ркатимем(о)	ці́ркаймо
Ви	ці́ркаєте	ці́ркали		ці́ркайте
Вони	ці́ркають	ці́ркали	ці́ркатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	ці́ркающий
Дієприкм. мин. ч.	ці́ркавший
Дієприсл. теп. ч.	ці́ркая
Дієприсл. мин. ч.	ці́ркав, ці́ркавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	ці́ркаемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	ці́ркаовано

ці́р-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -цірка-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ˈt͡sʲirkɐte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зах. цвірчати, цвірінькати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів