Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я  —
Ти
Він
Вона
Воно
цвірча́в
цвірча́ла
цвірча́ло
цвірча́тиме  —
Ми
Ви
Вони  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Пас. дієприкм. теп. ч.
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма

цвірчати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -цвірч-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. недок. видавати характерні тріскотливі звуки (про цвіркунів, коників). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. видавати звуки «цвірінь-цвірінь» (про горобців та деяких інших пташок). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
    1. видавати характерні звуки, схожі на щебет птахів (про предмети) [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

видавати характерні тріскотливі звуки
видавати звуки «цвірінь-цвірінь»
видавати звуки, схожі на щебет птахів

Джерела ред.