Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	цвігочу́	цвігота́в	цвігота́тиму	—
Ти	цвіго́чеш	цвігота́в цвігота́ла	цвігота́тимеш	цвігочи́
Він Вона Воно	цвіго́че	цвігота́в цвігота́ла цвігота́ло	цвігота́тиме	—
Ми	цвіго́чем (цвіго́чемо)	цвігота́ли	цвігота́тимем(о)	цвігочі́м(о)
Ви	цвіго́чете	цвігота́ли		цвігочі́ть
Вони	цвіго́чуть	цвігота́ли	цвігота́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	цвігочачи́
Дієприсл. мин. ч.	цвігота́вши
Безособова форма	цвігочно

цві-го-та́-ти

Корінь: -цвігот-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

недок., діал. цвірінькати (у 1 знач.) ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

цвіготати