Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я урухо́млюю урухо́млював урухо́млюватиму  —
Ти урухо́млюєш урухо́млював
урухо́млювала
урухо́млюватимеш урухо́млюй
Він
Вона
Воно
урухо́млює урухо́млював
урухо́млювала
урухо́млювало
урухо́млюватиме  —
Ми урухо́млюєм(о) урухо́млювали урухо́млюватимем(о) урухо́млюймо
Ви урухо́млюєте урухо́млювали урухо́млюйте
Вони урухо́млюють урухо́млювали урухо́млюватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. урухо́млюючи
Дієприсл. мин. ч. урухо́млювавши
Безособова форма урухо́млювано

урухомлювати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: у-; корінь: -рухомл-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. надавати руху. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела ред.