урухомитися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | урухо́мився | урухо́млюся | — |
| Ти | урухо́мився урухо́милася |
урухо́мишся | урухо́мся |
| Він вона воно |
— | ||
| Ми | урухо́милися | урухо́мим(о)ся | урухо́мімося |
| Ви | урухо́милися | урухо́митеся | урухо́мітеся |
| Вони | урухо́милися | урухо́мляться | — |
| Дієприкм. | |||
| Дієприкм. пас. | — | ||
| Дієприсл. | |||
| Безособова форма | |||
у-ру-хо́-ми-ти-ся
Дієслово, доконаний вид, неперехідне, зворотне друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a).
Префікс: у-; корінь: -рух-; суфікси: -о-м-и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |