набути
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | набу́в | набу́ду | — |
| Ти | набу́в набу́ла́ |
набу́деш | набу́дь |
| Він вона воно |
— | ||
| Ми | набу́ли́ | набу́дем(о) | набу́дьмо |
| Ви | набу́ли́ | набу́дете | набу́дьте |
| Вони | набу́ли́ | набу́дуть | — |
| Дієприкм. | |||
| Дієприкм. пас. | набу́тий | ||
| Дієприсл. | |||
| Безособова форма | набу́то | ||
на-бу́-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни ^a/c.
Префікс: на-; корінь: -бу-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [nɐˈbute]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |
Джерела
ред.| Статтю слід доробити. Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
|