упоштувати

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я упошту́ю упоштува́в упоштува́тиму  —
Ти упошту́єш упоштува́в
упоштува́ла
упоштува́тимеш упошту́й
Він
Вона
Воно
упошту́є упоштува́в
упоштува́ла
упоштува́ло
упоштува́тиме  —
Ми упошту́єм(о) упоштува́ли упоштува́тимем(о) упошту́ймо
Ви упошту́єте упоштува́ли упошту́йте
Вони упошту́ють упоштува́ли упоштува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. упошту́ючи
Дієприсл. мин. ч. упоштува́вши
Безособова форма упошто́вано

упоштувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.


Префікс: у-; корінь: -пошт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. сильно вдарити, почастувати, пригостити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ От як упоштували гаразд, давай змій проситися українська народна легенда "Змієві сліди"

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

  • Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд. і авт. приміт. В. А. Чабаненко. — К.: Дніпро, 1990, примітка на сторінці 12