стуляти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | стулю́ | стуля́в | стуля́тиму | — |
| Ти | стули́ш | стуля́в стуля́ла | стуля́тимеш | стули́ |
| Він Вона Воно |
стули́ть | стуля́в стуля́ла стуля́ло | стуля́тиме | — |
| Ми | стули́м(о́) | стуля́ли | стуля́тимем(о) | {{{4}}}мо |
| Ви | стулите́ | стуля́ли | {{{4}}}те | |
| Вони | стуля́ть | стуля́ли | стуля́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | стулячи́ | |||
| Дієприсл. мин. ч. | стуля́вши | |||
| Безособова форма | [[стуля}но|стуля́}но]] | |||
стуляти (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 13b.
Префікс: с-; корінь: -тул-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- наближаючи впритул одне до одного, щільно з'єднувати (предмети або краї предметів) [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- з'єднувати докупи частини чого-небудь [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- складати що-небудь розкрите, розгорнуте; закривати [▲ 3] ◆ немає прикладів застосування.
- закривати, змикати [≈ 4][▲ 4] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| наближаючи впритул одне до одного, щільно з'єднувати | |
| з'єднувати докупи частини чого-небудь | |
| складати що-небудь розкрите, розгорнуте; закривати | |
| закривати, змикати | |