Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	старосту́ю	старостува́в	старостува́тиму	—
Ти	старосту́єш	старостува́в старостува́ла	старостува́тимеш	старосту́й
Він Вона Воно	старосту́є	старостува́в старостува́ла старостува́ло	старостува́тиме	—
Ми	старосту́єм(о)	старостува́ли	старостува́тимем(о)	старосту́ймо
Ви	старосту́єте	старостува́ли		старосту́йте
Вони	старосту́ють	старостува́ли	старостува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	старосту́ючи
Дієприсл. мин. ч.	старостува́вши
Безособова форма	старосто́вано

старостувати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -старост-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

бути старостою (на весіллі). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Батьки нареченої запрошують дві пари старостів, котрі старостуватимуть і на весіллі зі сторони молодої.

Найтісніша спорідненість
іменники: староста, старостиха

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

старостувати