срати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | серу́ | сра́в сра́ла | сра́тиму | — |
| Ти | се́реш | сра́в сра́ла | сратимеш | сери́ |
| Він Вона Воно |
се́ре | сра́в сра́ла сра́ло | сра́тимете | — |
| Ми | се́рем(о) | сра́ли | сратимемо | сері́м(о) |
| Ви | се́рете | сра́ли | сері́ть | |
| Вони | се́руть | сра́ли | сра́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | сра́вши | |||
| Дієприсл. теп. ч. | се́ручи | |||
| Пас. дієприкм. мин. | сраний | |||
| Безособова форма | срано | |||
сра-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c.
Корінь: -ср-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ˈsrɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- неперех. вульг. випорожнятися, какати, виділяти кал через пряму кишку
- (на кого)
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
Джерела ред.
- Грінченко Борис Дмитрович Словарь української мови. — Кіевская Старина, 1909.