співіснувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | співісну́ю | співіснува́в | співіснува́тиму | — |
| Ти | співісну́єш | співіснува́в співіснува́ла | співіснува́тимеш | співісну́й |
| Він Вона Воно |
співісну́є | співіснува́в співіснува́ла співіснува́ло | співіснува́тиме | — |
| Ми | співісну́єм(о) | співіснува́ли | співіснува́тимем(о) | співісну́ймо |
| Ви | співісну́єте | співіснува́ли | співісну́йте | |
| Вони | співісну́ють | співіснува́ли | співіснува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | співісну́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | співіснува́вши | |||
| Безособова форма | — | |||
співіснувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Префікс: спів-; корінь: -існ-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [sʲpʲiu̯ʲisnʊˈu̯ɑte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: співіснувати
- Співіснувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.