Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	*співслужу́	співслужи́в співслужи́ла	співслу́житиму	—
Ти	співслу́жиш	співслужи́в співслужи́ла	співслу́житимеш	співслужи́
Він Вона Воно	співслу́жить	співслужи́в співслужи́ла співслужи́ло	співслу́житиме	—
Ми	співслу́жим (співслу́жимо)	співслужи́ли	співслу́житимем(о)	співслужі́м(о)
Ви	співслу́жите	співслужи́ли		співслужі́ть
Вони	співслу́жять	співслужи́ли	співслу́житимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	співслужячи́
Дієприсл. мин. ч.	співслужи́вши
Безособова форма	—

співслужити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c. Творення форми настоящего времени 1. особи однини утруднене.

Префікс: спів-; корінь: -служ-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

служити спільно з кимось. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Співслужили Патріарху митрополити та єпископи з різних областей нашої країни. Джерело — (з газети).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

співслужити