сплюндрувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | сплюндрува́в | сплюндру́ю | — | |
Ти | сплюндрува́в сплюндрува́ла | сплюндру́єш | сплюндру́й | |
Він Вона Воно |
сплюндрува́в сплюндрува́ла сплюндрува́ло | сплюндру́є | — | |
Ми | сплюндрува́ли | сплюндру́єм(о) | сплюндру́ймо | |
Ви | сплюндрува́ли | сплюндру́йте | ||
Вони | сплюндрува́ли | сплюндру́ють | — | |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. мин. ч. | сплюндрува́вши | |||
Дієприкм. пас. мин. ч. | сплюндро́ваний | |||
Безособова форма | сплюндро́вано |
сплюн-дру-ва́-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Префікс: с-; корінь: -плюндр-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розорити, спустошити і знищити [▲ 1] ◆ Є такі герої, що вихваляються, скільки хто гнізд розорив. Сусідський хлопець, Грицько, навіть ластів'яче гніздо сплюндрував Олександр Копиленко
- перен. спотворити, перекрутити, зганьбити що-небудь [▲ 2] ◆ В розгулі хижому він прагне сплюндрувати Святий здобуток наших рук М. Т. Рильський ◆ Він тихо наспівував свою улюблену пісню, котра завжди нагадувала йому, що нема такої сили в світі, яка могла б сплюндрувати правду людську Н. С. Рибак
- жорстоко розправитися з ким-небудь; замучити, закатувати [▲ 3] ◆ Казали мені батьки, що на Закарпаття восени вдерлися угорські фашисти, багато наших людей сплюндрували Терень Масенко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
розорити, спустошити і знищити | |
спотворити, перекрутити, зганьбити що-небудь | |
жорстоко розправитися з ким-небудь; замучити, закатувати | |