смерековий
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості
ред.відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | смере́ковий | смере́кова | смере́кове | смере́кові |
Р. | смере́кового | смере́кової | смере́кового | смере́кових |
Д. | смере́ковому | смере́ковій | смере́ковому | смере́ковим |
З. | смере́кового (іcт.) смере́ковий (неіст.) |
смере́кову | смере́кове | смере́кових (іст.) смере́кові (неіст.) |
О. | смере́ковим | смере́ковою | смере́ковим | смере́ковими |
М. | смере́ковім смере́ковому |
смере́ковій | смере́ковім смере́ковому |
смере́кових |
сме-ре́-ко-вий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -смерек-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: [smeˈrɛkɔu̯ei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- прикм. до смерека ◆ Покликав [Іван]: — Марічко! […] М'яке запинало смерекового гілля ковтнуло той поклик. М. М. Коцюбинський, «Тіні забутих предків», 1911 р. [СУМ-11] ◆ Стежка вела високими верхами і густими смерековими борами. І. Я. Франко, «Петрії й Довбущуки», 1913 р. [СУМ-11] ◆ Довкола, на горах і в долинах, шумить і гуде смерековий ліс. Степан Чорнобривець, «Визволена земля», 1959 р. [СУМ-11]
- зроблений, виготовлений із смереки, з її гілок ◆ Піду на грядки, і Семенко зі мною […] Зробив я йому сапочку смерекову, йде по слідах та й собі нахиляється, аж зопріє. Ігор Муратов, «Буковинська повість», 1951 р. [СУМ-11] ◆ Солдат на буковій корі // Вирізав те слово тесаком // Та й закрив смерековим вінком, // Щоб не вгледів старший офіцер. П. М. Воронько, «Три покоління», 1950 р. [СУМ-11]
- засаджений, порослий смереками ◆ Сині смерекові гори затягнуло холодною імлою. Юрій Бедзик, «Украдені гори», 1969 р. [СУМ-11]
Синоніми
ред.Антоніми
ред.- —
- —
- —
Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Утворено за допомогою суфіксу -ов від смерека, далі від праслов'янської форми *smerkъ, від котрої також виникли д.-рус. смьрчь «кедр», укр. смерека, пол. smereka «ялина», świerk «ялина; модрина», чеськ. smrk «ялина», smrčina «ялина; смерекові зарослі, смерековий ліс», словац. smrek «ялина звичайна», smriečik «ялина звичайна», smriečok «ялина звичайна», в.-луж. šmrěk «ялина», н.-луж. šmrěka «ялиця», болг. смрека «яловець звичайний».
Переклад
ред.Список перекладів | |