скропити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | скропи́в | скроплю́ | — | |
Ти | скропи́в скропи́ла | скропи́ш | скропи́ | |
Він Вона Воно |
скропи́в скропи́ла скропи́ло | скропи́ть | — | |
Ми | скропи́ли | скропи́м( -имо́) | скропі́м( -імо́) | |
Ви | скропи́ли | скропі́те | ||
Вони | скропи́ли | скропля́ть | — | |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | скро́плений | |||
Дієприсл. мин. ч. | ||||
Дієприкм. пас. мин. ч. | скропи́вши | |||
Безособова форма | скроплено |
скро-пи́-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b. Відповідне дієслово недоконаного виду — кропити.
Префікс: с-; корінь: -кроп-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- док. до кропити ◆ На Чортківщині скропили поля.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |