свідомий

Це стабільна версія, перевірена 18 січня 2021. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. свідо́мий свідо́ма свідо́ме свідо́мі
Р. свідо́мого свідо́мої свідо́мого свідо́мих
Д. свідо́мому свідо́мій свідо́мому свідо́мим
З. свідо́мого (іcт.)
свідо́мий (неіст.)
свідо́му свідо́ме свідо́мих (іст.)
свідо́мі (неіст.)
О. свідо́мим свідо́мою свідо́мим свідо́мими
М. свідо́мім
свідо́мому
свідо́мій свідо́мім
свідо́мому
свідо́мих

сві-до́-мий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: с-; корінь: -від-; суфікс: -ом; закінчення: -ий.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. який має свідомість. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. пов'язаний з розвитком свідомості, розуму; усвідомлений, розумний. свідоме життя. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Свідомий сон
  3. який спирається на систему певних поглядів. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. який правильно розуміє та оцінює навколишню дійсність. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ перейнятий свідомістю
  5. зроблений, заподіяний з певним наміром, навмисно. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.
  6. ужитий з наміром, з певною метою. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ немає прикладів застосування.
  7. знайомий, відомий. [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість


Етимологія

ред.

Походить від давньослов'янської "свҍдоми". Зустрічається у "Слові о полку Ігоревім" (XII ст.) в похвалі воякам, слово "свідомі" тут має значення патріота:

◆ "…А мои ти куряни свҍдоми къмети:
подъ трубами повити,
подъ шеломы възлелҍяны,
конець копїя въскръмлени,
пути имь вЂдоми,
яругы имъ знаєми…"

По мірі розвитку давньоруської розмовної мови (давньоукраїнська), і заміщення нею церковнослов'янської дане слово поширюється і вживається в літописах все частіше і частіше. Зокрема в другому "Статуті Великого князівства Литовського" (1566 рік), дане слово вживається декілька разів і має або патріотичне значення або значення - усвідомлений:

◆ "…При том были и того добрҍ свЂдоми: Князь Вадеріянъ, бискупъ Виленскій; Князь Юрей Юрьевичъ Слуцкій; Князь Янушъ Андрошевичъ, бискупъ Луцкій и Берестейскій; Князъ Станиславъ Кгабрыяловичь, бискупъ Жомоитскій; панъ Миколай Радивилъ, воевода Виленскій, маршалокъ земскій, канцлеръ Великаго Князства Литовскаго, староста Берестейскій, пан Виленский, гетманъ нашъ дворный Великаго Князства Литовскаго, староста Городенскій; панъ Григорей Александровичъ Ходкевичъ…"

Переклад

ред.
який має свідомість


пов'язаний з розвитком свідомості, розуму; усвідомлений, розумний. свідоме життя
який спирається на систему певних поглядів
який правильно розуміє та оцінює навколишню дійсність
зроблений, заподіяний з певним наміром, навмисно
ужитий з наміром, з певною метою
знайомий, відомий

Джерела

ред.