Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	руму́но-німе́цький	руму́но-німе́цька	руму́но-німе́цьке	руму́но-німе́цькі
Р.	руму́но-німе́цького	руму́но-німе́цької	руму́но-німе́цького	руму́но-німе́цьких
Д.	руму́но-німе́цькому	руму́но-німе́цькій	руму́но-німе́цькому	руму́но-німе́цьким
З.	руму́но-німе́цького (іcт.) руму́но-німе́цький (неіст.)	руму́но-німе́цьку	руму́но-німе́цьке	руму́но-німе́цьких (іст.) руму́но-німе́цькі (неіст.)
О.	руму́но-німе́цьким	руму́но-німе́цькою	руму́но-німе́цьким	руму́но-німе́цькими
М.	руму́но-німе́цькім руму́но-німе́цькому	руму́но-німе́цькій	руму́но-німе́цькім руму́но-німе́цькому	руму́но-німе́цьких

ру-му́-но-ні-ме́ць-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -румун-; інтерфікс: -о-; корінь: -німець-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

що стосується Румунії та Німеччини, зв’язаний з ними. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ …війська штурмом овлолоділи м. Чернівці, і визволили народ Буковини від румуно-німецьких окупантів. Джерело — (з газети).

Найтісніша спорідненість

Список перекладів
Російська_ru: румыно-германский ^(ru); румыно-немецкий

румуно-німецький