розпилити
Українська
ред.
розпилити I ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | розпилю́ | розпили́в | розпиля́тиму | — |
Ти | розпи́лиш | розпили́в розпили́ла | розпиля́тимеш | розпили́ |
Він Вона Воно |
розпи́лить | розпили́в розпили́ла розпили́ло | розпиля́тиме | — |
Ми | розпи́лим (розпи́лимо) | розпиля́ли | розпиля́тимем(о) | розпилі́м(о) |
Ви | розпи́лите | розпиля́ли | розпилі́ть | |
Вони | розпи́лять | розпиля́ли | розпиля́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | розпи́люючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | розпиля́вши | |||
Безособова форма | розпи́лено |
роз-пи-ли́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c.
Префікс: роз-; корінь: -пил-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розподілити, розпустити тощо у вигляді пилу. ◆ У Львові під час затримання наркоділок розпилив газовий балончик у очі поліцейським
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |