розмовно-побутовий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | розмо́вно-побуто́вий | розмо́вно-побуто́ва | розмо́вно-побуто́ве | розмо́вно-побуто́ві |
| Р. | розмо́вно-побуто́вого | розмо́вно-побуто́вої | розмо́вно-побуто́вого | розмо́вно-побуто́вих |
| Д. | розмо́вно-побуто́вому | розмо́вно-побуто́вій | розмо́вно-побуто́вому | розмо́вно-побуто́вим |
| З. | розмо́вно-побуто́вого (іcт.) розмо́вно-побуто́вий (неіст.) |
розмо́вно-побуто́ву | розмо́вно-побуто́ве | розмо́вно-побуто́вих (іст.) розмо́вно-побуто́ві (неіст.) |
| О. | розмо́вно-побуто́вим | розмо́вно-побуто́вою | розмо́вно-побуто́вим | розмо́вно-побуто́вими |
| М. | розмо́вно-побуто́вім розмо́вно-побуто́вому |
розмо́вно-побуто́вій | розмо́вно-побуто́вім розмо́вно-побуто́вому |
розмо́вно-побуто́вих |
роз-мо́в-но-по-бу-то́-вий
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: роз-; корінь: -мов-; суфікси: -н-о; корінь: -побут-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- лінгв. про стиль мовлення, що застосовується у побуті. ◆ Розмовний стиль поділяється на два підстилі: а) розмовно-побутовий; б) розмовно-офіційний. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. 3-тє вид., доповнене. — X.: Торсінг, 2003.- 448 с. 966-670-136-7.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Прислів’я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |