редагувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	редагу́ю	редагува́в	редагува́тиму	—
Ти	редагу́єш	редагува́в редагува́ла	редагува́тимеш	редагу́й
Він Вона Воно	редагу́є	редагува́в редагува́ла редагува́ло	редагува́тиме	—
Ми	редагу́єм(о)	редагува́ли	редагува́тимем(о)	редагу́ймо
Ви	редагу́єте	редагува́ли		редагу́йте
Вони	редагу́ють	редагува́ли	редагува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	редагу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	редагува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	редаго́ваний
Безособова форма	редаго́вано

ре-да-гу-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -редаг-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [redɐɦʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. перевіряти і виправляти або відповідно оформляти певний текст ◆ Найперше про біографію: привезу Вам її сама в січні, і будемо разом редагувати Леся Українка, «1956» [СУМ-11] ◆ З ранку до вечора він працював у себе за столом, читаючи, пишучи, правлячи коректи, редагуючи Володимир Гжицький, 1963 р. [СУМ-11]
2. бути керівником якого-небудь видання ◆ Новина: Лукич з нового року одмовляється редагувати «Зорю» М. М. Коцюбинський, 1956 р. [СУМ-11] ◆ Перед війною редагував [Юрій Збанацький] районну газету Юрій Яновський, «1959» [СУМ-11]

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: редактор, редакторка прикметники: редакторський

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: редактировать (ru)

Список перекладів
Англійськаen: edit (en)

Джерела

• Редагувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.