підповісти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | підпові́в | підпові́м | — |
| Ти | підпові́в підповіла́ |
підповіси́ | *підпові́(д)ж |
| Він вона воно |
підпові́в підповіла́ підповіло́ |
підпові́сть | — |
| Ми | підповіли́ | підповімо́ | *підпові́(д)жмо |
| Ви | підповіли́ | підповісте́ | *підпові́(д)жте |
| Вони | підповіли́ | підповідя́ть | — |
| Дієприкм. | — | ||
| Дієприкм. пас. | підпові́(д)жений | ||
| Дієприсл. | підпові́вши | ||
| Безособова форма | |||
під-по-ві́-сти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).
Префікси: під-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [pidpo'vistɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від повісти із префіксом під-.
Переклад ред.
| Список перекладів | |